пʼятниця, 22 липня 2016 р.

А я вже і дні почала рахувати
До приїзду...
Від останньої розмови...
від вихідних - до вихідних.


Ні, не звикла
Навіть не питай, як мені
І так скажу, що все добре, 

от тільки скучила.
Дуже.

Ні на що більше не жалітись
бо знаю - тобі ще важче...

Але ж нічого не вічне
Все скоро зміниться
можливо зміниться настільки,
що ми не впізнаємо одне одного
...не впізнаємо себе.

Як песимістично
А в принципі чого ще чекати
Ще один самотній вечір не навіює нічого доброго і радісного
Хоча не все так погано
в мене є робота, дах над головою, тепле ліжко
Ага.

Робота яка стоїть впоперек горла,
квартира, яка ніфіга не моя
і ліжко, занадто велике для одної...

Ніч на мене погано впливає
Нічого, скоро ранок
І начепивши посмішку,
Я знову піду на "любиму" роботу
...з дня в день

2 коментарі:

  1. Добрий день! Сумні рядки написані чомусь чи на папері а чи всерці... Бажаю Вам позитиву та друзів веселих, щоб відволікли від рутини.

    ВідповістиВидалити