суботу, 22 жовтня 2016 р.

Іноді здається, що варто жити тільки сьогоднішнім днем...ні, мова не йде про минуле, я ним не заморочуюсь, мова про майбутнє. Як тільки я починаю задумуватись над тим, як буде завтра, через місяць, рік - розумію, що не знаю що мені робити. Майбутнє певною мірою мене лякає.

Я розумію, що біля мене може не бути тих людей, які є зараз, можу не мати того, що маю... І ви знаєте, це якось страшно чи що...

Я боюсь втрачати...