Зрада....Ох це відчуття, коли тебе розтоптали в один момент...розтоптали, все що вистарала для людини, все що ти робила, віддала, пожертвувала....все що ти думала, планувала, мріяла....все під три чорти....
      Добре, що є такі люди, які тебе підтримали, повірили, нарозумили....люди, які знають, що твориться в тебе в голові і в душі....люди, яі будуть тобі розказувати якусь повну фігню, не давати тобі навіть слова вставити в їх монолог, тільки щоб заговорити тебе, не дати думати про все, що сталось..дивитись на те, як тобою трясе і все одно підмахувати, доти, поки тобі не полегшає і ти не почнеш сміятись з їх дурості...не істерично, а щиро....Дякую Богу, що в мене вони є...